Страх та пошуки щастя



Дощ.Фото с сайта diary.ru

У поезії цього автора відчувається біль та втрачені надії. Сьогодні, Майя Габрук розповідає про те, що всьому виною є страх, сумніви, та безглузді очікування. У першому її вірші, головним образом є дощ, який з одного боку не хотів залишатися на самоті, а з іншого, боявся поливати землю, і все питав сам себе: «Навіщо це потрібно, якщо вони мене не люблять…». Коли нарешті наважився перебороти свій страх, зрозумів, що запізнився. Все як у людини, яка хоче чогось досягти, але боїться зробити перший крок, а коли нарешті наважується, виявляється, що вже занадто пізно…

       Виною всьому – страх

Це тільки дощ, нічого більше.

Нічим він бути вже не може,

А пам’ятаєш, на узліссі,

Він поливав довкола квіти.

Та йшли роки, і все старіло,

І квіти гарно всі цвіли.

А може й краще, що любив,

Той дощ найбільше колоски.

Настала осінь довгождана,

І квіти майже відцвіли.

Лиш колоски зостались жовті,

В обіймах сонця у самоті.

І дощ хотів був, вже наглянуть,

Та тільки страх його тримав.

«Якщо вони мене не люблять?», -

Щохвилини він питав.

І так ще місяць він проплакав,

А коли зібрався йти,

Щось відчув у грудях ледве.

Та жити не міг більш у самоті.

І так прийшов на поле радий,

Лиш колосків там не застав.

Були якісь обрубки жовті,

Там де дощ колись гуляв.

І зрозумів тоді наш дощик,

Що є виною всьому страх

Якби наважився раніше,

То колоски б він ще застав.

У своєму другому вірші, поетеса розповідає про дівчину, яка вірила у дива, шукала свого корабля, уникала бід, та нажаль не знала, що для отримання справжнього щастя, потрібно пережити багато лиха:

Можливо…

Скільки років марно,

Ти віриш у дива.

Незнаючи розради,

Шукаєш корабля,

Який пливе по морю,

І хвилі розганяє,

Але чогось тривожно,

Мов бурі, він чекає.

Та ти цього не бачиш,

Не чуєш, і не знаєш,

Біди, мов ураганів,

Старанно оминаєш.

І хто тобі розкаже:

«Що щастя не буває,

Не знаючи страждання -

Його ти не пізнаєш».

Як хочеться кохання,

Та тільки – забуваєш,

Холодними руками,

Ти сонце обіймаєш.

Хто зна, все можливо,

Можливо, що розстанеш,

Можливо корабля свого,

Ти все-таки не знайдеш.

                                    Майя Габрук





Вы можете оставить комментарий, или trackback со своего личного сайта.

Оставьте комментарий

Ваш комментарий